В ніч 22 лютого 2014 року російське керівництво зібралося в Кремлі і прийняло рішення захопити український Крим.

Згодом вони робитимуть старанні кроки, аби надати цьому рішенню видимість легітимності, включаючи інсценування сфальсифікованого референдуму, однак саме та зустріч між президентом Володимиром Путіним та його силовиками була покликана вирішити долю кримського народу.

Ми знаємо це оскільки Путін саме так і сказав. У документальній стрічці для російського телебачення, показаній у 2015 році, президент сам описав черговість подій.

Він вирішив відібрати Крим під час тієї таємної наради в Кремлі за 2 тижні до сфальсифікованого референдуму. Усі заклики про те, що він прагнув захистити народ регіону або здійснити бажання населення, як казав Путін, є абсолютно брехливими.

Таким чином Росія захопила в України 10 тис. квадратних кілометрів та порушила перший принцип міжнародного права, що країни не можуть набути територію або змінювати кордони силою.

Путін формально анексував Крим 18 березня 2014 року. Через чотири роки з того часу ми маємо нагадати собі про жахливість цього вчинку та подвоїти нашу рішучість стояти на захисті наших цінностей та підтримати міжнародне право.

Захоплення Росією Криму стало першим випадком силової анексії території європейської держави та першим випадком перекроювання силою європейських кордонів починаючи з 1945 року.

Вчинивши це, Росія порушила стільки міжнародних угод, що їх навіть складно перерахувати. Ось декілька прикладів: Путін «розтоптав» статтю 2 Статуту ООН, Гельсінський заключний акт та Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією.   

Він також порушив зобов’язання, яке Росія взяла на себе у Будапештському меморандумі від 1994 року, а саме «поважати кордони України» та «утримуватися від загрози силою чи її використання  проти  територіальної цілісності чи політичної незалежності  України».

Анексувавши Крим, Путін пішов далі, розпалюючи та активно поширюючи полум’я конфлікту на Сході України. Наразі Росія і надалі наповнює цей конфлікт своїми військами та танками, що забрало життя більше 10 тис. осіб та змусило 2,3 млн. залишити свої домівки.   

Рейс MH17 став черговою жертвою цієї трагедії, коли російська ракета, запущена з території, що контролюється проросійськими бойовиками збила цей пасажирський лайнер в небі, забравши життя 298 невинних людей, включаючи 10 британських підданих.

Тим часом, ми отримуємо звіти з Криму про репресії проти місцевого кримськотатарського населення та залякування тих, хто виступають проти російської анексії. Незважаючи на постійні заклики з боку ГА ООН, Росія відмовилася допустити на півострів місії міжнародних правозахисників.

На завершення хочу наголосити, що безпека кожної нації залежить від важливого принципу, який полягає в тому, що держави не мають змінювати кордонів або набувати територію силовим шляхом. Саме тому доля Криму має значення для всіх нас.

Усі ми маємо зобов’язання зважено та рішуче виступити проти Росії. Це означає підтримувати санкції, запроваджені проти РФ через анексію Криму так довго, скільки регіон залишатиметься під контролем Кремля та зберігати санкції до виконання Мінських домовленостей.

Ці кроки покликані продемонструвати те, що жодна країна, незалежно від її розміру, не може розчленити свого сусіда та порушити міжнародне право без відповідних наслідків.

Разом з цим, чітко дотримуючись наших принципів ми має також співпрацювати з Росією для досягнення наших цілей.  Ми маємо чітко та прямо комунікувати з РФ, висловлюючи наше занепокоєння діями Кремля.

Діалог та стримування не несуть в собі протиріч і насправді можуть посилювати одне одного. На цьому я наголошував під час свого візиту до Москви у грудні (2017 року). Як постійні члени Ради безпеки, Велика Британія та Росія також поділяють особливу відповідальність за дотримання міжнародного миру та безпеки.

Наше гасло з Росією має бути таким – «співпрацюй, але будь уважним» і обидві складові цієї формули повинні реалізовуватися з однаковою рішучістю. Але ми ніколи не можемо забути тих жахливих наслідків пізньої зустрічі в Кремлі.

Текст оригіналу за посиланням:https://www.gov.uk/government/speeches/four-years-since-the-illegal-annexation-of-crimea-article-by-boris-johnson