Вчинивши цей злочин у порушення норм міжнародного права, Росія кинула прямий виклик міжнародній безпеці та поставила під сумнів повоєнний устрій в Європі.

Росія нахабно зруйнувала існуючий баланс сил в регіоні і вчергове засвідчила, що її зовнішня політика немає нічого спільного з її міжнародно-правовими зобов’язаннями.

Виконання положень Статуту ООН, Гельсінського Заключного Акту, Статуту Ради Європи та Будапештського меморандуму, а також двосторонніх домовленостей з Україною залишилися для Росії лише на папері, який вона використовує виключно як ширму для реалізації своїх імперських амбіцій.

Увесь цивілізований світ засудив окупацію Криму, а також застосував санкції проти Російської Федерації, які мають залишатися в силі до того часу, поки територія Автономної Республіки Крим не буде повернута назад Україні.

Російська Федерація несе всю повноту відповідальності за націоналізацію, а також заподіяння шкоди державній власності України в Криму, яка за найскромнішими підруханками оцінюється в 40 млрд. дол. США. Незважаючи на це, очевидним залишається той факт, що Крим у складі РФ не має будь-якого економічного майбутнього.

Водночас, неабияке занепокоєння викликає те, що від самого початку захоплення Криму, російська окупаційна влада свідомо та безкарно, системно та цілеспрямовано перетворює півострів у «сіру зону», територію страху, порушуючи фундаментальні права людини та національних меншин. І надалі тривають переслідування за політичними та національними мотивами, залякування, викрадення (зникнення) людей, позбавлення права на задоволення національного-культурних потреб, у т.ч. права на освіту, позбавлення права на власність, на свободу слова і зібрань. Особливо цинічним є прикриття російською окупаційною владою своїх незаконних дій нібито боротьбою з тероризмом.

Головними жертвами репресій залишаються проукраїнські громадяни та активісти, які підтримують соборність України та не бажають відмовлятися від українського громадянства, а також корінне населення півострова – кримські татари. Як результат, близько 20 тисяч кримських татар залишили окупований півострів. Водночас, загальна кількість вимушених переселенців з Криму може перевищувати 35 тис. осіб.

«Кримське питання» повинно залишатися на глобальному порядку денному. Особливо важливим є утримання від будь-яких дій чи співпраці в рамках всіх міжнародних організацій та інституцій, що можуть бути інтерпретовані як визнання зміни статусу АР Крим та м.Севастополь.

Зі свого боку Україна ініціювала створення міжнародного майданчику з деокупації Криму, який повинен розглянути питання в гуманітарній, екологічній, економічній та навігаційній сферах, а також ситуацію з безпекою і сам статус півострова.

Україна та українці по всьому світу продовжать боротьбу за деокупацію Кримського півострова, відновлення суверенітету держави в її міжнародно визнаних кордонах, захист основоположних прав громадян України, які проживають на тимчасово окупованих територіях.

Росія обов’язково буде притягнута  до відповідальності за усі вчинені злочини.

Крим був, є та залишається українським!

 

Посольство України у Великій Британії

Союз українців у Великій Британії

Українська Автокефальна Православна Церква у Великій Британії

Українська Греко-Католицька Церква у Великій Британії

Спілка української молоді у Великій Британії

Організація українських жінок у Великій Британії

Лондон Євромайдан

British Ukrainian Aid

ПЛАСТ станиця Лондон ВБ

Організація Бувших Вояків України

Українсько-Британський Сіті Клуб